Нестерпний біль

tata

Знову покотилася сльоза, Знову вона плаче, Разом з нею і гроза Поливає все добряче. Не може й та терпіти Цих страждань її. Хто ж знав, що так буде боліти? Немає зовсім вже надій. Не може це диття в собі тримати, І я би не змогла. "Досить життя її ламати", - Крикнула із відчаєм гроза. ~ tata ~

2020-07-12 20:47:22

Інші вірші поета

Тепло долонь твоїх Нове життя Друзям Удвох

Інші поети

Інга

@troubled_soul

Анастасія Дутка

@nastyanastya

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15810

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12361