Нестерпний біль
tata
Знову покотилася сльоза, Знову вона плаче, Разом з нею і гроза Поливає все добряче. Не може й та терпіти Цих страждань її. Хто ж знав, що так буде боліти? Немає зовсім вже надій. Не може це диття в собі тримати, І я би не змогла. "Досить життя її ламати", - Крикнула із відчаєм гроза. ~ tata ~
2020-07-12 20:47:22
11
0
Інші вірші поета
Нізащо Ти любив тільки себе Удвох Знайди мене...
Інші поети
John Sarah
@Watiri
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2517
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6247