Не відчиняй...
Не відчиняй мене, Свої я двері вже давно закрила. Не все таке вже й неземне , Отак життя мене навчило. Мої думки - тепер лише мої , Не впаду знову я у прірву, А ти тримай в собі свої, Так твого цвіту вже не зірвуть. У мене вже було багато болі, Багато сліз й страждань, Я була птахою в неволі , Та досить з мене тих випробувань. Тепер я інша! Ти пишаєшся тим ,чого я досягла? В житті вже тільки тиша, Туга моя нарешті полягла. ~ tata ~
2020-05-20 18:42:37
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
Як завжди чудово
Відповісти
2020-05-20 18:47:40
1
tata
Дуже дякую!!!
Відповісти
2020-05-20 18:48:03
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1615
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8309