зірка-невідома
Олександр Тарасевич
Зіронька моя,ясна,яскрава,урочиста. Жемчужишся неначе зграя - ворон цих,золотих! На тебе б глянув я й залишився до віку з то бою на о́днині як море з берегом в долині ,але ж не судиться таке мені... Щож ти за зірка - невідома, Як день ти тут спостерігаєш за землею,а ноч'ю земле за тобою. І так день вдень як "Сонце з долей"
2020-04-27 19:08:20
4
0
Інші вірші поета
... Небо Місяць На березі моря
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
ann a
@laccanelle
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3119
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2165