Голодомор
Матусю, боляче, чекай Не можу йти, мені болить. А перед нами небокрай. Я зупинюся лиш на мить. Цей голод - страх всього життя Зі страхом я живу щодня. І більш немає вороття, Не плакатиму я ні дня. Матусю, мамо, не вмирай! Не залишай мене, не йди! Я не побачу більше рай І нерозгадані світи...
2018-09-17 13:00:37
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Уляна
Неймовірно😍😍
Відповісти
2018-09-17 13:48:34
1
Toshа Only
@Уляна Дякую 😘
Відповісти
2018-09-17 14:02:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3306
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3196