"Не розуміємо"
Маємо те, що маємо... Цінуємо коли втрачаємо! Забуваємо коли хочемо! Бо не хочемо... Бо не хочемо! Не розуміємо не співчуваємо! Один одного втрачаємо... ...... Думки у нас розходяться і на то причини знаходяться! Ми не віримо, не цінуємо, один одного руйнуємо. Все, що строїли руйнуємо, почуття свої ми губимо. І кінець "напевно" близько, адже висновки ясні.... Ми - не пара хочеш вір а хочеш ні!
2021-10-08 17:16:06
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Брама
Приємний вірш. Якщо так можна охарактеризувати. Маленька приміточка... "Все, що будували..." Удачі.
Відповісти
2024-08-29 19:09:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2206