"Вопреки"
(18+)
Полюбила не на шутку, больше нечего сказать! в твоих карих глазах я готова утопать. Твою нежною улибку, не забуду никогда! И твой голос сума сводит, лиш одну, одну, меня. Так хочу увидеть снова, но мне больше не дано! Потому что может снова, тебя просто всеравно. Твое сердце половина, будет биться воєдино! І тепер я понимаю, что тебя теряю. Вопреки жела я смислю! Что ти будеш моей жизнью. Но, уви.... я одинока, потому что жизнь жестока. Так зачем, зачем, так жить! Вопреки всему любить! І жить с смислю а разлуке, а в итоге все ми суки! Точку, ти поставил, запятая, но уви.... Уже другая, на моем и том же месте. Будет плакать у поезде. что же скажеш?!... Уходи, любит другого! Что виноват что Ти полюбила такого?! Ну зачем писать стихи, если больше нет любви! Вить, у каждой строчки, єсть бальние точки. Так, что будем думать дальше. Чтоб била только слатше... Не о боли, не разлуки. А щастя і любви! Потому что девушки могут любить Вопреки.
2021-07-01 20:05:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3211
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5514