Крізь кофту, під шкіру

Семіраміс

Схоже я забула, Як слова промовляти. Мені відняло мову, Відняло думки, Можу хіба ледве стояти. Де моя впевненість втекла Вбачивш навпроти постать твою, Чому не говорю, Чому не сміюся, Як завжди, з тобою? Поглянь на мене, Торкнися ще раз так легко, Хрустокрилим на радість, Так ніжно, поспішно, Крізь кофту, під шкіру, По медову слабкість. Я забула, як думати, Лиш відчуваю, Посміхаюсь тобі в пітьмі Крізь не надіслані рядки, Танцюю на самоті, Над Олімпом літаю, Далекі мні земності, Далека небесність, Я не тут, не сьогодні, Яка недоречність... Я між власних зірок Пряду нитки фантазій, Віддано добровільно Будую фундаменти Власних трагедій. Мені відняло мову, Коли вловила погляд твій. Я б так хоч вічність тонула В річці фальшивих надій - 15.10.2022 -

2023-01-09 19:20:21

Інші вірші поета

Забудь, як я забула Блідий спогад Ніч моя 40

Інші поети

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

The_Sadistic_Teen X

@The_Sadistic_TeenX

Luna

@Moon_Luna_

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8494

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1966