Блідий спогад
Семіраміс
Підійди. Прислухайся ближче, Піймай мелодію морського бризу, Що наспівує вільна душа Летючи на крилах ввись. Тільки спробуй, доторкнись. Торкнися інію так ніжно, щоб не танув боячись. Відчуй атласові стрічки, Перев'язані вітри. Стій. Замри й момент лови, Коли у грудях плачуть скрипки І дим свічечки погаслої Нашіптує ванільні сни. Зроби крок та відступись. Любуйся, доки ще зима Й тепла нема, І не обпікає юний віск сльоза. А потім обернись і йди Лишивши блідий спогад останнього акорду забутої п'єси душі. ©Соломія Стець
2020-09-25 14:30:01
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Семіраміс
@Олександр Гусейнов це вільний вірш без правил, просто емоції))
Відповісти
2020-09-25 14:47:27
1
Олександр Гусейнов
@Семіраміс Правильно. До дупи всі правила!😎✌
Відповісти
2020-09-25 14:48:16
Подобається
Семіраміс
@Олександр Гусейнов 21 століття все таки😂
Відповісти
2020-09-25 14:49:56
1
Інші вірші поета
Ніч моя останній постріл На краю П'єдестал
Інші поети
Sophie
@DilaraAydin10
Veilka
@Docthespacerock
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2482
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3832