Сонний
Осінь. Вечір. І місяць круглоликий, Що світить другим, блідим сонцем. І я, в ці чарівнії хвилини, Плентаюсь між тінями сонний. Клич німий, десь поза світом, Зве мене на стежки дальні. А я лиш чую, як листя шепіт Розказує забуті балади І бачу розмитим оком Розплавлені місяцем міста. І ось, крок за кроком, Мій втомлений розум засина.
2023-09-04 08:04:57
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ганна Мельник
Дуже атмосферно. Захотілося вночі погуляти
Відповісти
2023-09-06 10:56:06
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2143
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1798