Сонний
Осінь. Вечір. І місяць круглоликий, Що світить другим, блідим сонцем. І я, в ці чарівнії хвилини, Плентаюсь між тінями сонний. Клич німий, десь поза світом, Зве мене на стежки дальні. А я лиш чую, як листя шепіт Розказує забуті балади І бачу розмитим оком Розплавлені місяцем міста. І ось, крок за кроком, Мій втомлений розум засина.
2023-09-04 08:04:57
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ганна Мельник
Дуже атмосферно. Захотілося вночі погуляти
Відповісти
2023-09-06 10:56:06
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3526
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2326