Опудало

Зірколов

Жило-було в місті опудало, На носі з дуба блистіли лінзи, Руки його - тонкі гіллячки, Підхватував легко всякі болячки, Все шкереберть, куди він не ліз би. І було в нього житті все запутано. І так воно жило опудало : Бігло на роботу без зупинку, Переробило всю справу пильну, Перечуло всі насмішки від колег Почистило всіх авгієвих коней, І знову ночувало в будці. Так минали його будні, Свят і відпочинку не мало Весь час працювало. Коли згнило опудало в будці, Ніхто не закопав його навіть в клумбі.

2020-12-12 05:02:21

Інші вірші поета

Час Сонний Пустеля Павук

Інші поети

Joyful Willow

@Joyful_willow

بسنت

@bassant_samir_aly

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16636

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2302