Бродяга
Зірколов
Серед гірських шпилів Іде бродяга вгору. Свій зір він спинив На велике свято народу. Там внизу сміх і крики, Вино л'ється ріками, Веселяться чоловіки й жінки, Та й інших кличуть гуляти. А бродяга все йде й йде Крізь нестерпний холод. Не думає навіть про смерть, Не муче його ні спрага, ні холод. Ціль його нікому невідома, Існування без неї наче кома.
2020-12-12 05:03:06
2
0
Інші вірші поета
Залізна загадка На жаль Вітер Вітер II
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8853
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5304