Бродяга
Серед гірських шпилів
Іде бродяга вгору.
Свій зір він спинив
На велике свято народу.
Там внизу сміх і крики,
Вино л'ється ріками,
Веселяться чоловіки й жінки,
Та й інших кличуть гуляти.
А бродяга все йде й йде
Крізь нестерпний холод.
Не думає навіть про смерть,
Не муче його ні спрага, ні холод.
Ціль його нікому невідома,
Існування без неї наче кома.
2020-12-12 05:03:06
2
0