Суперечка розуму та серця
Не в змозі розум пояснити серцю,
Чому тіло білим полум'ям горить.
Чому бажає дотик оксамитовий відчути.
Чому так сильно воно б’ється,
Як пташка , що опинилась в неволі
Тільки полон цей бажаний й жаданий .
Не в змозі розум пояснити серцю,
Що треба обережним бути з почуттями.
Одразу не поринати з головою,
В поток нестримних емоцій,
Бо можна захлинутися сльозами,
Від болю нерозділених бажань.
Не цілувати полум’я омани ,
Бо як метелик що летить на світло,
Можна крила втратити навік.
Не в змозі розум пояснити серцю,
Чому так боляче від втрати ,
Того що може й не було.
Розум точно знає що неварто,
Себе втрачати в буревії мрій.
Не розчинятися у водах страху,
Залишитися на сомоті .
Тільки серцю байдуже до цього.
Ця битва програна давно.
Між душоюю й тілом, на світанку почуттів.
Бо всі ми хочемо кохати і щоб кохали нас…
2023-08-21 09:22:25
3
0