Самотність
Зимовий вітер на душі, шепоче про самотність Холодним дотиком руки, забирає всі сльозинки що в темряві були пролиті на одинці. Крізь відчинене вікно, співає про стежки, Що до кохання пролягають. Біжи , біжи не озирайся, Крізь холод що болючими голками, Серце обертає на кришталь. Крізь зимовий морок, неси цю ношу відчайдушно. Кричи, кричи і не здавайся. Крізь лють що серце розбиває на тисячу уламків. Відчуй всю темряву в собі, на перекір усім сумлінням. Шукай, шукай не зупиняйся, Кохання що по весні, теплими вітрами, Кришталь розбитий, зуміє віднайти.
2023-08-31 11:57:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3427
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2181