Ми навіть і не розмовляли...

Ми навіть і не розмовляли, Ти просто поряд був, сидів... У залі музика лунала, А в моїх грудях – серця спів... Душа, німа від тріпотіння, Злетіла в невагому вись... І не боялася падіння, Як ноти залом понеслись... Бо музика – то мова серця, У ній немає зайвих слів... І сум на радість обернеться, Немов прихід в пустелю злив... Ти був так поряд... І здавалось, Немає в світі вже тривог... На мить плече плеча торкалось, Як я зраділа, знав лиш Бог... Так випадково, ненароком Так ненавмисно, мимохіть... І от із кожним твоїм кроком Розтанула чарівна мить... О ні, вона не розчинилась! Вона залишиться в мені. У вірші спогадом лишилась Чарівна мить, немов у сні...

2024-04-03 15:08:30

Інші вірші поета

Я відпускати не навчилась зовсім... Кожен рух мого серцебиття Сад скам'янілої душі Я крізь потаєну ажурність твого слова...

Інші поети

Inked Disaster

@inkeddisaster

Олександр Тімов

@olexandr_13

PinkLilyBlossom

@PinkLilyBlossom

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3327

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9040