Несказане
на березі старезного Дніпра
не було жодної душі,
лиш рокотання річки, ти і я,
охвітний легіт і цигарки дві.
у ті липневі теплі ночі,
коли ледь-ледь світили ліхтарі,
у темряві блищали твої очі –
то сповнені надії, то сумні…
раніше запах диму викликав нудоту,
та з часом стало нудити від слів.
із димом розчинялися турботи
й гіркий відтінок перебутих почуттів.
вже все : зів'яли квіти, висохла трава,
від вітру верби похилились,
та не зів'яло дивне відчуття,
що щось несказаним лишилось.
воно поникло в тихому мигтінні,
завмерло біля вод Дніпра,
сховалося в бентежному тремтінні,
немов невисловлені почуття.
моя цигарка догоріла…
2023-07-31 12:41:23
0
0