LOVE THROUGH THE AGES

Рутенія

Як тільки заспівають перші півні, ти відійдеш, мов мариво, мов літній сон. А опівночі прийдеш і вклонишся, мов королівні, і серця знов заб'ються в унісон... Ти моя мрія, забута і загублена в століттях, солодкий біль, несказані слова, печаль. Не перестане рана ця боліти, бо душа покрилась в траурну вуаль... І я сумую... Не живу, існую, бо голос твій у снах відрадний чую, і сам-на-сам, з "тобою" я жартую, в думках твій образ знову поцілую... А наяву... О, ні, тебе нема давно! Вже триста літ минуло після смерті. Від гіркоти і туги п'ю терпке вино, кохання наше постане на мольберті... І маю ще надію, що знову будем разом, поєднані блаженством у нашому Едемі. Проте коли опівніч настає щоразу, з тобою вкотре в снах оживемо...

2022-10-27 09:53:33

Інші вірші поета

МОТРЯ — МАЗЕПІ 4:30 Боротьба Пташка в полоні

Інші поети

Emily

@Amaliya_

Marry Dead

@marry_dead

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3299

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16951