4:30
Рутенія
4.30 Я не сплю. Ще не світає. Темно. Довкола тиша. Я одна. Безсоння. Поволі божеволію, напевно. Коли душа моя воскресне — невідомо. Вже більше року в ній зима лютує. Вже більше року не виходжу в світ. Де та весна? Де сонце, що спрагу цю втамує? Чому не проростають перші квіти? І чорно-білі сни змінили кольорові, минуле мою душу схопило міцно. Не відаю, коли зустрінемося знову. У моїх грудях зробилось тісно. Обруч печалі, смутку стискає серце. Безсонні ночі доводять до знемоги. Мабуть, вже пізно рятувати. В душі я мертва! Допишу останні свої епілоги... Й з Богом!
2023-04-25 02:05:46
3
0
Інші вірші поета
Чорнобиль Пісня русалки LOVE THROUGH THE AGES Я зненавиділа кохати...
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Remezan Mametgurbanow
@remezan_mametgurbanow
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6149
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155