4:30
4.30
Я не сплю. Ще не світає. Темно.
Довкола тиша. Я одна. Безсоння.
Поволі божеволію, напевно.
Коли душа моя воскресне — невідомо.
Вже більше року в ній зима лютує.
Вже більше року не виходжу в світ.
Де та весна? Де сонце, що спрагу цю втамує?
Чому не проростають перші квіти?
І чорно-білі сни змінили кольорові,
минуле мою душу схопило міцно.
Не відаю, коли зустрінемося знову.
У моїх грудях зробилось тісно.
Обруч печалі, смутку стискає серце.
Безсонні ночі доводять до знемоги.
Мабуть, вже пізно рятувати. В душі я мертва!
Допишу останні свої епілоги... Й з Богом!
2023-04-25 02:05:46
3
0