6

Руслана Семенюк

Будь ласка, говоріть Говоріть поки є можливість Про усе. Поки можна - творіть Проявляйте у всьому сміливість Будь ласка, пишіть Пишіть про усе, що хочете Про почуття ж свої не брешіть Коли тихо "люблю" шепочете Будь ласка, не спішіть Не спішіть так швидко тут жити Улюбленим ділом горіть Кого можна намагайтесь зцілити Будь ласка, любіть Любіть так щиро й безмежно Усе, що у планах вже зараз робіть Любіть так, щоб аж сильно й залежно Будь ласка, не мовчіть Не мовчіть, коли душа розривається Чим сильніше, у весь голос кричіть Нехай навіть весь світ споглядається Будь ласка, живіть Живіть поки можете жити Поки бачите в небі блакить І в вас є кого щиро любити Будь ласка

2023-01-15 16:20:42

1

0

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

16126

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11548