Життя, якого нема
Nadine Tikhonovitch
Тане любов'ю застигле минуле, Переможена смерть і забута війна, Кохання спів, мов скрипки струни, І життя, якого насправді нема... Це дивно, наче: мій світ чарівний Є болем у грудях і сплеском уяви, І море любові, страждань і обійм — Життя, якого насправді немає... Люди, живі що тільки у снах, Яких забули, яких поховали, Які в чужих померли серцях, До моєї завітають ще хати... Це життя, хоч воно не моє, Ця дівчинка — я, що має минуле, Не втратила крила і щастя своє, Це я, якою по світу мандрую... Що маю насправді, вже зараз? Благання в сльозах, що біля вікна, І думку про те, не маю що завтра, Бо світ — це є мрії, а життя і нема...
2020-04-22 18:36:24
33
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
.... .....
🔥💯👍👍👍👍
Відповісти
2020-04-22 18:50:58
1
Soaring Eagle
Круто! Стильно! Классно! Изысканно,- Прекрасно!
Відповісти
2020-04-22 22:16:05
1
Меліса
«а життя немає!» — що серце руйнує невпинно, залишаючи лиш попіл і згорівшу тебе... і знову в сльозах б'єшся, стоїш на колінах, думаючи, що колись «чорне минуле» мине... ні, не проходить!.. біль скрутить ласкаво, прийде тихенько навшпиньках вночі... обніматимешся руками, захочеш тануть, терзатимуть внутрішні думки-палачі... свободи не існує, щастя неможлива річ!.. впадаєш в істерику, захочеш з усім покінчить... з'явиться душа, даруючи нову надію, хоч кричиш їй: «доламана! жити не вмію!..» боїшся ступати на землю, тягнешся до пітьми, вона ж сміється, розганяючи зірковий морок, який виплітався двадцять літ людьми, ставши причиною всіх недомовок... Ти мене надихаєш💗
Відповісти
2020-04-22 23:43:28
1
Інші вірші поета
Зізнання Знайте, що я у Вас вірю Нещасно-щасливі Знову забула, що я не Бог...
Інші поети
Siriin
@Siriin
SIEGFRIEDA KONESKI
@siegfrieda_koneski
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5504
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2498