У хмаринці
Nadine Tikhonovitch
І пливу я у хмаринці, Обіймаючи руками, Залишаюсь наодинці Із холодними вітрами. Колихаються смереки, Гори небо підпирають, Серце юного поета Між лісами завмирає. І пливу я поміж хмар, Піді мною в'ються гори – Дух могутніх їхніх чар Усі заповнює простори...
2021-08-18 18:15:33
30
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
може)
Відповісти
2021-08-19 14:08:45
Подобається
Синий Демон
Та ты всегда в облаках где-то)
Відповісти
2021-10-29 21:51:06
Подобається
Інші вірші поета
Печуть на тілі... Я так втомилась від людей... Весняне марево Студентка
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1921
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2501