Що небо впаде
Прийде час
Листи
Дивитись у небо
Ви є
Заберіть з мого серця цей біль!
Заради тебе й України
Я граю лише уві снах...
Усе мине! Tutto passerà! 
Сирена
Воєнна любов
Моя країна найкраща!
Скажи мені...
Вже скоро перемога!
Ніколи не зраджу!
Мандруючи Всесвітом
Мамо, а ранок настане?
Крапка
Час зберіг
Україна буде завжди!
Розлуки між нами нема
Коли закíнчиться війна
Не лікуй мене, якщо хворію...
Повертайтесь живими!
Світ, де немає війни
Що б не траплялось у світі
...
Кара
Уже достатньо міст-героїв
Всупереч всьому
Чужими руками
Що ти зробив для Землі?
Безславно
Вінниця 07.2022
Потвори
Як ти?
Стерті
Реп'ях і незнайомка
Маленький привид з вишневим серцем
Дорожче смарагдів
Чи молюся...
24.08.22
"Ми разом"
03.09
Сп'яніла пам'ять
Фотокартка — спогад біди
Світ рожевого кольору
У багатті ночі
Регламент для знеболювального
Торнадо
Світ збожеволів
Сумна реальність
Пахне осінню
Солдате...
Не хочу про минуле
Гідна лиш ковдра
П'ятнадцять метрів
Неспокій
А можна після перемоги...
10.12
Втома
А ти виходиш з мережі...
Не відкладати людей
Наскільки це можливо
Знову забула, що я не Бог...
Врятуй мене
Подих вічності
Сніг усе пам'ята
Не відкладати людей
23.02 — напередодні
Вінниця 07.2022
Ще одне плакало місто,
Від болю здригалась земля:
Із бомб вогнисте намисто
Розсипала клята війна.

Злетали душі до неба —
І десь засміявся фашист:
Знову трущила ракета
Домівки знесилених міст. 

Люто ревіла сирена,
А грім же ревів на землі:
Знову "прильоти", напевно, 
Забрали когось уві сні... 

І плакали діти, дорослі
Здирали шкіру із себе:
Знову мільйони емоцій 
Вкрала нахабно ракета. 

Десь усміхалися зомбі
Новому десятку смертей, 
Де онімівші дорослі
Своїх же ховали дітей...

14.07.22 
© Nadine Tikhonovitch,
книга «Руїни».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Оксана
Вінниця 07.2022
Пам'ятаємо. Не забудемо. Не побачимо.
Відповісти
2022-10-19 00:24:01
1