I Am Sorry
Rocqueville
"Don't scream!" He says So she bites her tongue ,closes her eyes And watches this play out again AM SORRY "You're hurting me" she tries to say In between broken sobs and tears But he doesn't listen To him she is a toy he uses to reach his "sextacy" heights AM SORRY! She fights invisible wars Her skin tatted with invisible scars Cause the monsters under her bed now lie on top of her I AM SORRY!! She tried to speak up but society acts like this is not a priority She is only thirteen!!! Are you kidding me?! Telling her that rape is inevitable so make the best of it ,stay calm and enjoy it. Are you literally, actually kidding me?!! This is her body not some public property Society treats rape with such simplicity So much so it has become a new reality I AM SO SORRY
2018-08-04 19:51:11
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ren
It's sad to know how heartless some people can be
Відповісти
2018-11-30 18:07:43
1
Rocqueville
I know right!!
Відповісти
2018-12-04 16:44:05
1
Інші вірші поета
LOST Drowning In my dreams GOODBYE
Інші поети
Nala
@anuton
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
Mysterious
@Silent_Writer
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15675
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349