Довга пауза у серці
Я знаю, пауза була ця довга, Та спокою моїй душі весь час цей не було. І наче прокидалися рядки обурення та гніву, Печалі, суму і тривоги. З того моменту часу линуло багато. Слова тяглися, мов річка без зупину, І думка з вітром поміж хмарами літала. Ти знаєш, друже мій, у світі трапилось чи мало, І спогади тих днів, ночей залишаться у мене назавжди. Війна руйнує все! Мов тінь у сутінках, тут правда гине, Життя гойдається, як корабель у шторм. Серце кричить, та кров у жилах стине. Як дуб в гаю, ми сильні перед злом. Мій друже, зачекай, мені є що тобі сказати. Наш час важкий, та треба скинути нам ці кайдани. Ми не раби, ми вільні люди. У нашім серці сила та відвага. Ми подолаємо усе, розкриємо крила, як птахи. Нехай обурення і гнів згасають в нашому вогні, Де віра світить яскравіше за зірки. Нехай майбутнє буде нашим полотном, Де ми малюємо крізь сльози, ненависть та сон.
2025-01-03 22:24:48
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3344
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4985