Довга пауза у серці
Я знаю, пауза була ця довга, Та спокою моїй душі весь час цей не було. І наче прокидалися рядки обурення та гніву, Печалі, суму і тривоги. З того моменту часу линуло багато. Слова тяглися, мов річка без зупину, І думка з вітром поміж хмарами літала. Ти знаєш, друже мій, у світі трапилось чи мало, І спогади тих днів, ночей залишаться у мене назавжди. Війна руйнує все! Мов тінь у сутінках, тут правда гине, Життя гойдається, як корабель у шторм. Серце кричить, та кров у жилах стине. Як дуб в гаю, ми сильні перед злом. Мій друже, зачекай, мені є що тобі сказати. Наш час важкий, та треба скинути нам ці кайдани. Ми не раби, ми вільні люди. У нашім серці сила та відвага. Ми подолаємо усе, розкриємо крила, як птахи. Нехай обурення і гнів згасають в нашому вогні, Де віра світить яскравіше за зірки. Нехай майбутнє буде нашим полотном, Де ми малюємо крізь сльози, ненависть та сон.
2025-01-03 22:24:48
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9064
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12499