Без сенсу
І я живу. Спочатку народилась, наприкінці помру. Чого живу? Для чого? Яка у мене ціль? Незнаю. Живу для себе. Кохаючи весь світ. І все ж у пошуках.. У вічних пошуках причин, причин чому цей світ такий як є. В одночас дивний і звичайний. І люди в світі різні є, я знаю. Бо я така одна, І я така як всі. Я йду життям своїм помалу. Я бачу біль, і щастя, і любов. І все одно, щоранку посміхаючись тому, що сонечко зійшло.
2018-03-30 08:48:09
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
556633
Гарно
Відповісти
2018-04-02 17:12:41
Подобається
Olya
@556633 дякую
Відповісти
2018-04-02 17:28:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874