المدينة الصغيرة

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

كنت فتاة صغيرة بمدينة أصغر ذات خيال واسع بأحلام أكبر دوما كانت السماء ملجئي وسيأتي يوم تضحي فيه موطني كبرت وكبر عقلي أكثر وغدت مدينتي أحقر اختفت ابتسامات الأمل وكل يشتكي هم الملل شاشات زرقاء تحكي تفاهات المجتمع والكل وراءها متابع مستمع يجوب الطرقات قتلة بلا ضمائر تجدهم يقومون بأذم الفعائل هم الذين يقابلونك بأحلى الضحكات ويعلقون باسمك أرذل العبارات نعم، هذا كل ما يتقنون لا تعجب، إنهم السادة المنافقون الجميع يصرخ أنا المظلوم وكل بما في قلبه مهموم لكني أتساءل، أين الظالم ؟ إنه المتنكر بأكثر وجه غائم هذه هي حقيقة مجتمعنا اللعينة وما ألعن مما آلت إليه هذه المدينة لذلك متى سنحت الفرصة حلق يا عزيزي قبل أن تمسي تذكرة خروجك بطاقة تعازي ~PurpY 💜~

2018-09-01 10:47:02

12

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

نـُونِه

لاحظت ان كلمة بنفسجي بأسمك ، انا البنفسج يمثلني وهو الاقرب والافضل لي اكثير من القلب الاحمر💜

Відповісти

2018-09-01 13:50:46

2

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

@نـُونِه انا ايضا، البنفسجي هو لوني المفضل واحب اسمه كذلك 💜

Відповісти

2018-09-01 13:52:23

1

نـُونِه

@Purple_بنفسجي ( PurpY <3 ) 👍👍👍😊😊😊

Відповісти

2018-09-01 13:54:25

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11395

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3199