سماء
كم من مرة حلمت بالطيران بعيدا إلى مكان جميل أعيش به عمرا مديدا شعور وكأني أعيش بمدينة ورقية أبني بها قصورا فتأتي عواصف الدهر لتجعلها غير مرئية كم من ليلة سافرت بمحيطات معاناتي والحب الذي وعدني بالخلود أبى مواساتي بداخلي مشاعر لا يجوز البوح بها لذا ادفنها تحت حطام قلبي أملا أن تموت قبل أن أقتلها دوائي سماء زرقاء صافية أحلق بها وأقطن مدينة طافية بعيدا عن هاته الكائنات البشرية الحقودة وكل تفاهاتها وأحزانها المعهودة أريد أن أعيش بسعادة وسلام على هذه الأرض قبل أن أموت وأدفن تحتها لتطأ فوقي أقدام البعض لا أطلب أن لا أحس الحزن والعذاب ولكني أرجو من الذين خذلتهم أن يكفو عن العتاب أناس كثر تركتهم بعدم احساس دمرتهم وأولهم نفسي فاطلبوا السماح من أحبابي إن كنت حطمتهم خذيني يا سماء لم أقو على البقاء ••• "اذا اعجبتك القصيدة واكملت القراءة لا تنس اخباري برأيك عنها في التعليقات والضغط على زر الإعجاب ومتابعة الحساب... فضلا وليس أمرا" شكرا 😊❤ ~PurpY 💜~
2018-09-14 23:23:36
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Angel
@Purple_بنفسجي ( PurpY <3 ) يسعدني دعمك عزيزتي 😇 انت مبدعة
Відповісти
2018-09-15 21:25:47
1
Sham Am
.حلوة 😍❤
Відповісти
2018-09-16 11:56:46
1
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@ Sham Am كحلاوتك 💜💜
Відповісти
2018-09-16 18:16:16
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4826
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874