10.09.1999-16.10.2022
Тетяна G.
Не бійся смерті – не пізнаєш, Коли постукає вона. Бійся, коли не відчуваєш – Тоді марнується життя. Бійся, що проходять дні даремно Або образи застилають очі. Бійся, якщо з рідними самотньо, І знов втікаєш посеред ночі. Бійся, що не маєш людини, Котрій дзвонять у біді. Коли душа болить в мовчанні Та від цього розрива її. Не бійся смерті – того не варта. Вона лиш мить для тебе, Бісова секунда, Що відбирає серцю любе. Не бійся смерті – не пізнаєш. Занадто швидко забира вона. Та іншим розпач по собі лишає І біль втрати, що не мина.
2022-10-17 16:55:35
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це дуже сумно. Але за вірш 💖
Відповісти
2022-11-11 09:14:31
1
Інші вірші поета
Чорний зошит Якось та колись Моє крилате слово...
Інші поети
Veilka
@Docthespacerock
Aracely Ara
@miraculose
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1347
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2158