Чорний зошит
Тетяна G.
Я виливаю бiль у чорний зошит Там – кривда, незаслужений удар. Складаю вдячнiсть на колiнах, Боже, За те, що дав менi такий безцiнний дар. За вмiння викладати на паперi Все, чим болiю, чим душа квилить. За те, що вiрш вiдчинить в казку дверi. А в казцi вже нiчого не болить.
2018-03-19 18:58:46
46
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Марі Жаго
❤💎
Відповісти
2019-05-22 14:02:49
Подобається
Lana Maybeth
Такі слова повинні звучати голосно
Відповісти
2021-04-14 21:06:35
Подобається
Лео Лея
Це точно. Вірш чудовий. У багатьох тепер зошит замінює смартфон, але суть від цього не міняється💖
Відповісти
2022-11-11 09:15:47
Подобається
Інші вірші поета
Якось та колись Моє крилате слово... 10.09.1999-16.10.2022
Інші поети
Eliza
@Lourie
Leqaa Ibrahim
@leqaa_ibrahim
Syram
@Syram
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4986
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2019