Про відновлення

Роман Шарко

Я напився безмежжям я блював абсолютом і заплутавшись в стежках я упав у розпуку Я упав у канаву безпробудної хіті поринав у несла́ву зачинявся від світу. Визирав з-за паркану наче злодій вагався та позбавившись стану я цілком відновлявся. Я відроджував душу за світанок чіплявся я повірив, що мушу я про це здогадався. не твердою ходою повертався між люди і вже міццю новою наповнялися груди

2024-10-22 15:30:33

Інші вірші поета

Відродження Доторк потойбіччя Передчуття Про дороговкази

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Олесь Орлянский

@immortal_sun

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1924

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1761