Я не хочу бути відомим поетом!
Я не хочу бути відомим поетом! Навіщо!? Не проміняю на славу писання для себе, І ще двох читачів, яким мої вірші, дивно, та треба! Я не хочу бути відомим поетом! Бо зажиратись з того не хочу. Я граю словом, часто як захочу. Я впевнений та гордий, голосний, тож не бурмочу! Та все ж... Я не буду відомим поетом — Це майже напевно. Тож не лізу наверх — бо це дурно й даремно. Я не супер-талант, не Жадан, не Шекспір. Мої вірші ніколи не вийдуть в ефір... Я не прагну стати відомим й впливовим поетом! Бо пишу я для неї, більшого і не треба. Не закінчу цей вірш із моралі складним піруетом. Лише скажу спасибі — це єдина потреба.
2019-11-10 20:53:18
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1974
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972