Нова романтика Львова
Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, але все тепер незнайоме, І дивно здавалось, що все стало ще більш казкове, А повітря було наповнене кавою і її красою. Спливали навколо засніжені лиця і вулиці, Ми йшли ніби самі, нікого більше не бачачи, Діливши подих на двох, і серця скаламучені слухаючи, Сиділи в старому трамваї, що ніс нас кудись на околиці. Втікали від всіх і від всього, йшли туди, куди серце несло, Ховались в нічному кафе, смакували цілунки й вино, Закінчили все так банально, але красиво - на кіно, Відчувавши лише один одного, вину залишивши десь далеко й давно. Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, та тепер мене було двоє. Забрав половину її, на це мали згоду обоє, Частину себе залишив - певно це й називають любов'ю.
2019-01-07 23:22:11
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Emma
Треба когось дуже сильно кохати, щоб писати такі неперевершені вірші. ..
Відповісти
2019-01-26 11:40:23
1
Vlad Hazda
@Emma мені з цим пощастило)
Відповісти
2019-01-26 11:42:24
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1699
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2006