Нова романтика Львова

Vlad Hazda

Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, але все тепер незнайоме, І дивно здавалось, що все стало ще більш казкове, А повітря було наповнене кавою і її красою. Спливали навколо засніжені лиця і вулиці, Ми йшли ніби самі, нікого більше не бачачи, Діливши подих на двох, і серця скаламучені слухаючи, Сиділи в старому трамваї, що ніс нас кудись на околиці. Втікали від всіх і від всього, йшли туди, куди серце несло, Ховались в нічному кафе, смакували цілунки й вино, Закінчили все так банально, але красиво - на кіно, Відчувавши лише один одного, вину залишивши десь далеко й давно. Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, та тепер мене було двоє. Забрав половину її, на це мали згоду обоє, Частину себе залишив - певно це й називають любов'ю.

2019-01-07 23:22:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Emma

Треба когось дуже сильно кохати, щоб писати такі неперевершені вірші. ..

Відповісти

2019-01-26 11:40:23

Vlad Hazda

@Emma мені з цим пощастило)

Відповісти

2019-01-26 11:42:24

Інші вірші поета

Квітка, або перший вірш у прозі Зловити корону за день до від'їзду Час Емоційний наркоман

Інші поети

Леонид Коляда

@im_space

Семіраміс

@stets

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16952

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6890