Безмовна тирада

Анастасія

На мокрому склі сліди від помади Тримай мене поки я ще не звикла Без слів така сутінь...безмовна тирада Облита до п'ятої із присмаком літа... Загубленість душ, що вирують минулим Ворушать губами вчорашні тортури Замовченим болем, я кинусь в нікуди Аби лише мати привід забути... Аби доторкатись до тебе вітрами Хтось просто сказав , що тебе не існує Ілюзія віянь ...Хрипкі фонограми... Мені як і завжди тебе тут бракує...

2017-11-19 08:13:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

А ось і мурашечки! Класно👏👍

Відповісти

2019-04-23 17:20:11

Анастасія

@Серафім дякую 💜

Відповісти

2019-04-24 15:36:48

Подобається

Інші вірші поета

Німий простір Душі нема Грим Сон писав

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Truth13

@Truth13

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2079

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6520