Безмовна тирада
Анастасія
На мокрому склі сліди від помади Тримай мене поки я ще не звикла Без слів така сутінь...безмовна тирада Облита до п'ятої із присмаком літа... Загубленість душ, що вирують минулим Ворушать губами вчорашні тортури Замовченим болем, я кинусь в нікуди Аби лише мати привід забути... Аби доторкатись до тебе вітрами Хтось просто сказав , що тебе не існує Ілюзія віянь ...Хрипкі фонограми... Мені як і завжди тебе тут бракує...
2017-11-19 08:13:54
27
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
А ось і мурашечки! Класно👏👍
Відповісти
2019-04-23 17:20:11
1
Анастасія
@Серафім дякую 💜
Відповісти
2019-04-24 15:36:48
Подобається
Інші вірші поета
Сама про себе Повітря ковток Німий простір Грим
Інші поети
Lemonadka
@Lemonadka
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3521
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13173