Німий простір
Анастасія
Між нами німий простір Який захоплює ще більше Між нами все ще осінь Така холодна і ніби вічна Між нами сто тисяч нерозв'язаних думок Що переплітаються чужим голосінням Між нами лише однісінький крок Який не дасть нам впасти в тління Між нами відверті фрази , і їх солодкий біль Не хочу відпускати тебе і не мрій Тінь. Тої тиші падає темна тінь . Тримай мене благаю, тримай зі всіх зусиль.
19.11.2017
10
0
Інші вірші поета
Сон писав Грим Безмовна тирада Я і ніч
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1494
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3918