Yu
Затримай мій подих у своїх локонах, Зв'яжи, тримай - дозволь задихатися. Я тверджу собі: "ми ніхто одне одному!" - Та чомусь згадки про тебе лиш кривавими пасмами. Не рятує ні алкоголь, ані локони, Ні очі прекрасних, якщо не твої. Я тверджу: "Я забув! Я видряпав! Викинув!" Я тверджу...і тебе торкаюсь у сні. Давай ранок з новими скандалами. Давай знову навзаєм зненавидим - Ти клянись, що не зустрічала гірших, ніж я, Давай знову одне одним таємно впиватимось. Десь кілометрами обриси Києва. Твої руки кишенями, Що не будуть мною зігрітими. "Я тебе не терплю! Не держу! Втоплю віршами!" Я тебе завжди навічно любитиму... Ти назавжди в полоні всіх моїх слабкостей. на межі хиткого характеру, не торкаючись пальцями. Всі почуття вигріті нашими планами, спальнями - Дозволь мені ними вкриватися. Криши моє тіло, якщо тебе грітиме. Кричу: "я забув!!!"... кожна рима тут з твоїм іменем. І твій слід в моє життя ніби вилито, Твій голос звучить під римою вбитою. Тверджу "так буде краще!" "нам не бачити щастя!" "ми на рівних!"... "на різних!"... Без тебе ламає - В твоїх руках моє життя відмирає. Ненавидь. Прокляни. Не пусти. Полюби. Дозволь лиш у снах тобою впиватися. Краса твоїх рук не затягнута шрамами. На межі хиткого характеру... "не люблю!" "не держу!" "не стягну новими ранами!" "не люблю!" Але назавжди й посмертно кохатиму... ---------------------------------- В світі болю і мук Мене не гріє ніщо, Як тепло твоїх рук. ------- Моїй "Ю". ------- 19.11.21 - 20.11.21 20:06-13:34-19:06
2021-11-21 11:05:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10185