Турботи
Олексій Коваль
Турботи пронизали серце, Різка армада сліз скотилася на землю, Чути грюкіт цих малих краплинок, І впала могутнє тіло, На рідне неньку в обійми. Безсилля перед людьми, Коли біль йде ти тута, Аби слухати чиюсь турботу, Бо знаєш стріли болю, Що гнояться коли залишити їх в душі. Для декотрих нерви передчасна смерть, Для деяких це не варте уваги, І продовжують спокійно жити, Полинувши у свій комфорт.
2025-06-22 11:14:48
2
0
Інші вірші поета
Світогляд Прощання зі життям ***** Чи живий цей світ?
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6439
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16703