Сила кохання

Олексій Коваль

"Я не у твоєму серці, Хоча почуття не згасли, Скувала ти мене кайданами кохання, Але зовсім випадково вийшло. Не страждаю через нашу не взаємність, Бо коли ти ще існуєш, Можу насолоджуватися, Принаймі бачу твою гордовиту постать. Чоловічий обов'язок радіти ближнім, А не заливатися марними ручаями сліз, Які вбили не одних гідних людей, Що існували у світі кохання та ненависті. Житиму звичайним життям, Де пануватиме робота, Але знаю що ти десь там у моєму серці, І берегтиму вогник,як дорогоцінний скарб. Кращим стану і піду далі, Там людини щасливі та розумні. Не забуваю обітниць своїх, Сказаних самим собою: "Вірним бути тільки одній коханій." У дощі смертей та смутку, Завжди знаходив вихід, Згадуючи першу зустріч, Коли була ще в'юнка весна. Настане час, Що найрідніші почнуть підіймати руки, На бідну дівку, Наче ті варвари чужії. Стану несподіваним і не жаданим щитом, І відчую біль кохання. Байдуже на статус, статки Та навіть особисте щастя, Доки вона у лапах звірів. А ти зі злими очима ріжеш мене, Згодом змирніє погляд,який вже сповнений вдячності. Молоде тіло ошкарубло, Навіть старі віка, Не пожаліли дідуся з сивиною, Тільки в його очах горить вогник, Котрий подарувала багато років тому, Одна єдина кохана дівчина. Весняним ранком, Коли сонце ще не встало, Збудило мене не проміння, а голос милої: " Я тебе кохаю". Може цей дивно і просто, Але я найщасливіший у світі."

2025-03-18 05:45:08

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1803

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1211