Її долоні
Олександр Гук
Її долоні гарні та тендітні, Ніжні, як в малого немовляти, Теплі, мов той тихий вечір в липні, Пахнуть , ніби свіжі листя м'яти . Коли торкаюсь, весь світ завмирає, Коли тримаю, то в грудях палає, Коли цілую, не знаю чи встою, Коли відпускаю, в душі помираю.
2020-11-20 14:34:18
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олександр Гук
@your_problem05 😁❤️
Відповісти
2020-11-20 16:11:34
Подобається
Агнелия Ива
👍Красивый стих
Відповісти
2020-11-22 15:02:20
1
Fox
Чудовий вірш🔥
Відповісти
2020-11-28 20:48:32
1
Інші вірші поета
Мрія До серця Навчи мене
Інші поети
trampick rok
@trampick_rok
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2235
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13097