Троянда

Наян Коваль

Вранішнє небо. Зоря остання зникла. Сонце тільки проміння пустило, і природу швидко від сну пробудило. Уночі троянда, туманом оповита, на ранок пелюстки у роси вмочила. Серед інших квіток її бутон незрівнянний. Кров нагадує молоду і незнану. Королева, одягшися в шипи колючі, наносить рани людям болючі. Самотньо стоїть в саду одиноко, Нікому не треба красуня жорстока. Жадаючи змін, одне пропустив. Зосталась одненька красуня, мов тин.

2020-08-18 18:36:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Наян Коваль

яка конкретика😂

Відповісти

2020-08-18 19:05:02

Подобається

Наян Коваль

а може і цікаво. Ви ж нічого не розповідаєте)

Відповісти

2020-08-18 19:07:20

Подобається

Наян Коваль

@Boanerge я подумаю)))

Відповісти

2020-08-18 19:10:45

Подобається

Інші вірші поета

А чому недобрим людям?... Я боюсь не встигну... Я - Джокер ХХI

Інші поети

John Sarah

@Watiri

H O P E

@hopeless382

Avrora171717

@Avrora171717

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8381

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1813