Сучасне кохання
Наян Коваль
(18+)
Двадцять перше століття. Настала ера нова. Немає молодих біля річки, тепер лише електросерця. Закоханих стало мало, то вимираючий вид. Любов потрапляє в обвали, руйнує її геноцид. Більшість тепер у екранах поцілунки у стікерах шлють. Кохання сидить у кайданах, квіти в саду не цвітуть. За вчинок вважать чоловічий прийнято комент чи лайк. І дівчина падає у відчай, бо хлопець заблокував. І стало мало потрібним романтика, море, свічки. Лише встигни їй написати будь що у прямий ефір. Не можу сказати напевно чи правильно ми ідемо. Та можу сказати я певно, цей вектор нас тягне на дно.
2020-08-12 05:40:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
надія це завжди добре, будемо надіятись разом)
Відповісти
2020-08-12 18:51:35
Подобається
Інші вірші поета
Я боюсь не встигну... SANTA MUERTE ХХI Скорботні зміни
Інші поети
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4973
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4027