Скорботні зміни
(18+)
Політика і релігія, різниця в чим? Давно не вірю я у щирість і тим, і тим. Маніпуляцій і влади джерело. Два колонізатори народ впрягли в ярмо. Забули вони правила, що писані для них: берегти народ від пагорба де сонця промінь зник; бути на сторожі, і щоб там не було, захищать нащадків ложе, щоб не убило їх жало. Давно вже Божі храми перетворились на вертеп, а усякі політради на збір хитрих щелеп. Не йму нікому я вже віри, для бідних захист зник. Колись, де честь — тепер скотина. Зламався світла обеліск.
2020-08-19 18:38:54
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Наян Коваль
@Дмитро Федорко почитай більше укр. поезії) там в "чим" використовують) і "усякі" теж) А щодо узгодження іменника з числівником дякую, трохи підзабув)
Відповісти
2020-08-20 11:51:59
Подобається
Дмитро Федорко
@Наян Коваль "чим" використовують, але Ви вжили його не коректно. "Усякі" - це вже більше до суржику, ніж до літературної мови.
Відповісти
2020-08-20 11:55:41
1
Наян Коваль
@Дмитро Федорко дякую, візьму на озброєння) але вже на майбутнє, бо твір є, він відбувся)
Відповісти
2020-08-20 11:59:12
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1393
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861