NATURA
Бродить дівка між світами,
без ознаки доброти.
Прихистку вона шукає,
щоб побуть на самоті.
Катували її бідну.
Торгували як рабом.
А та вірила наївно,
що не стане жебраком.
У тортурах загиналась.
Все що мала – роздала.
А тепер кричить крізь сльози,
бо зосталася одна.
Була треба, коли мала,
а сьогодні вже тягар.
Не потрібна та дівчина,
що проґавила свій скарб.
Буде далі як повія,
що лишилось – відберуть.
Стане молода причина,
в божевільню заженуть.
Не розсудливо вчинила,
коли серце віддала
тій тварюці, що із пекла.
Хоч називала те – дитям.
05.08.2020
4
0