Покохай …
Покохай мене десь у червні серед запаху кави з кав‘ярень І бузку і ромашок , бо в серпні Я лишуся одним з твоїх марень Ми плечем до плеча навіть в спеку Голосніше за шум магістралі Я проклинаю зиму далеку І бузку подарую сценарій На світлині лишуся щаслива А вином ми розвіємо тишу Ніжна шкіра тебе оп‘янила А цілунки на стегнах - нишком Кров з молоком, ефектна фігура Опіки поглядом наче від сонця Тобі без мене життя - то тортура Прокляття, зрада ? Тож хто це ? Я можливо лишуся велика Тож Молися на мене , юначе П‘янка як вино ,я квітка Хоча й кажуть , що квіти не плачуть
2022-01-15 20:15:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2434
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2468