Творці
Незграбність думок нас захоплює. Такий собі Декаданс. Примарність? життя нам погрожує. Я хвилююсь! А жити ще час? Світ - полон , що керує хворобами. Прірва відчаю - ми митці. Естетичність знедолимо спробами, Він творець ? а чи ми Творці ? Аморальність чи все ж таки прикрість ? Занепад наново? Знов регрес? Дай мені чортову дійсність! Я ненавиджу хворобливий прогрес. Ілюзія.. чисте світу творіння, Однак Я один абсолютний протест. Він шепоче : «Жива! Ось коріння» Та на шкірі пече знов підтекст. Сама до себе іще попитаю: Помирати давно уже час ? Однак ні! Свою роль ще зіграю Створим дійсність не гірше за Вас.
2021-10-04 11:50:56
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2248
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10842