сон
Анастасия Дутка
ми тихо закриємо очі з тобою, і ляжемо в теплу туманну імлу, тебе я так ніжно у ніс поцілую, і міцно до себе ще раз пригорну ти віриш у знаки небес - гороскопи, а я безпричинно до тебе біжу. ти знає що відданим буду до смерті, бо я твої очі безмежно люблю ромашок букет принесу на світанку, бо їх ти так любиш, як осінь сумну. як жаль, що колись доведеться прощатись, бо сни не збуваються, а я вже не сплю.. 07.11.2021
2021-11-07 09:26:12
3
0
Інші вірші поета
Потрібно мовчати Туман поцілунків Нема куди подіти біль... Пішла красуня кароока по руках...
Інші поети
Aëden
@jewdiks
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3628
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3134