Рана на моєму серці зацвіла...
Анастасия Дутка
Рана на моєму серці зацвіла... Минула вічність, а воно все любить. І на душі співає радісно весна, і сизий голуб свою пташечку голубить. І вітерець заплутає волосся, а сині очі мов волошки затонуть в сльозах за тихе і спокійне щастя, та час на жаль назад не повернуть... Та посміхнись ти дівчино - красуне, бо сонце світить як тоді колись, закрий то серце думками про море та обережна будь і не втопись. 01.08.2021
2021-08-05 19:13:33
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасия Дутка
@Мілена_Мі дуже рада, що змогла зачепити😊
Відповісти
2021-08-05 21:33:48
1
Блакитноока
Як гарноооо!😍😍
Відповісти
2021-08-06 16:47:59
Подобається
Анастасия Дутка
@Блакитноока спасибі❤️
Відповісти
2021-08-06 16:51:09
Подобається
Інші вірші поета
Моя душа злітає до небес... Нема куди подіти біль... Пішла красуня кароока по руках... Просто
Інші поети
Young Writer
@ZaraMehar
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1704
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873