Рана на моєму серці зацвіла...
Анастасия Дутка
Рана на моєму серці зацвіла... Минула вічність, а воно все любить. І на душі співає радісно весна, і сизий голуб свою пташечку голубить. І вітерець заплутає волосся, а сині очі мов волошки затонуть в сльозах за тихе і спокійне щастя, та час на жаль назад не повернуть... Та посміхнись ти дівчино - красуне, бо сонце світить як тоді колись, закрий то серце думками про море та обережна будь і не втопись. 01.08.2021
2021-08-05 19:13:33
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасия Дутка
@Мілена_Мі дуже рада, що змогла зачепити😊
Відповісти
2021-08-05 21:33:48
1
Блакитноока
Як гарноооо!😍😍
Відповісти
2021-08-06 16:47:59
Подобається
Анастасия Дутка
@Блакитноока спасибі❤️
Відповісти
2021-08-06 16:51:09
Подобається
Інші вірші поета
Моя душа злітає до небес... Нема куди подіти біль... Пішла красуня кароока по руках... і ми зустрілись...
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Nanni
@Nanni
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12910
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4323