Я навчилась думками літати
Наталья Кропивницкая
Я відчула розгорнуті крила  Та навчилась думками літати,  Захотілось у небо вростати  Бо у просторі справжня є сила.   Почуттям та емоціям тісно,  Стало важко тримати в полоні.  Я відкрию до сонця долоні  та легені для подиху звісно.   Стала постать тендітною наче.  Кожен рух, ніби танець з тобою.  Навіть погляд манить ворожбою  Та від радості часом я плачу.  Не залишилось досі вагання.  Я у небо лечу почуттями,  Переповнюючи до нестями  Світле серце нестримним коханням.  28.01.19 
2019-02-14 07:07:12
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дана Верис
Такие стихи прекрасные, лёгкие, светлые!
Відповісти
2019-02-14 07:10:58
1
Наталья Кропивницкая
@Дана Верис бо кохання має крила )) Гарного настрою, Дана 🌼
Відповісти
2019-02-15 07:16:55
1
Інші вірші поета
Життєвий хмарочос Вакуум думок Останній трамвай Буденність
Інші поети
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2055
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12818