Пам'ятаєш?
Хей, а ти мене ще пам'ятаєш? Може впізнаєш, а хоча як знаєш... Я згадую, як на перерві обіймав, А потім ніжно і дбайливо цілував. Ще трохи хочеш ти про нас згадати? Гаразд, я буду спогади тобі нарізати! При всьому класі говорив:"Кохаю", А після випускного сказав:"Незнаю"... Продовжувати цей важкий момент? Чи може ти вже згадав цей фрагмент? Якщо ні, то я звичайно продовжу, Як ти сказав після "Кохаю" — "Неможу". Може досить вдавати, ніби незнаєш? Чи хочеш, щоб я думала, що кохаєш? Запам'ятай, що для мене ти пустишка, Людина, в якої занадто тонка кишка! Тобі я пораду напевно дам невелику: Ми хочемо правду, а не брехню литу. І хай це буде не казково зовсім, Але слова від серця лише добрі. Якщо непам'ятаєш, то бувай, Але пораду ти не забувай! @zv.nata_sha
2021-06-20 19:16:18
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Дуже гарно!😍
Відповісти
2021-06-21 10:44:40
1
mrs_nali
@Блакитноока дякую, мені надзвичайно приємно🥰
Відповісти
2021-07-03 00:25:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5457
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3127