Доля
Коли тебе побачила я вперше, То серце перестало битись в такт... Воно щоразу билося сильніше, І це беззаперечний факт! В повітрі віяло солодким слідом, Тоді, коли тебе зустріла я... І ти неначе поглинався світом, Коли дивилася на тебе я! Надворі пахло солодом осіннім, Та безнадійно закохалась я... Живу у мрії нескінченній, Така от доля вже моя! 𝚣𝚟.𝚗𝚊𝚝𝚊_𝚜𝚑𝚊🕊
2021-05-21 20:51:58
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Круто!😍
Відповісти
2021-05-22 09:02:16
1
mrs_nali
Відповісти
2021-05-22 09:57:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4216
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5385