Туди, де веде стежина..

Морана Біла

(18+)
Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс. Холодна була вже стежина, і біжить річечка крові. Та листя вже червоне і щічки її мармурові. Понівечене маленьке тіло дихати більше не взмозі. Багряна була її шия, і річка тече по підлозі.. За шумними лозами лісу, де її ніхто не знайде. І сердце більше не б'ється, куди ця річка тече? Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс..

2023-02-15 14:40:05

Інші вірші поета

Я думаю в іншому порядку слів А "Я" не проти, що "ВОНА" така Ходи до мене, нічко темна торкнись

Інші поети

Muhammad Umer Siddiqui

@umer_sidd

Merlin911

@garovan321

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5102

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2542