Туди, де веде стежина..
(18+)
Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс. Холодна була вже стежина, і біжить річечка крові. Та листя вже червоне і щічки її мармурові. Понівечене маленьке тіло дихати більше не взмозі. Багряна була її шия, і річка тече по підлозі.. За шумними лозами лісу, де її ніхто не знайде. І сердце більше не б'ється, куди ця річка тече? Туди, де веде стежина, де тихий осінній ліс. Де тиха нічна година, де ледь чутний скрип коліс..
2023-02-15 14:40:05
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873