Страх самотності
Molly Walker
(18+)
Мені так лячно на самоті, Мамо, будь ласка, впусти в свій дім Мені наче знову три роки. Темряви боюся, хоча вона нівроку Манить мене, темними очима. Любить мене, холодними руками. Веде за собою, м'якими дорогами. Тішить мене, білими плечима. Темряви боюся – але більше бути самою. Мені так самотньо у власному домі. Спустошена, киньте мене у коморі. Моє мертве тіло, не знайшли б й через тиждень. Зациклити б один день, повторюючи одні й ті самі події. Так хочу повернути втрачене минуле, Втрачати не хочу більше нікого, Не хочу більше відчувати болю. Мені так лячно, що аж тріскають кості.
2022-11-26 00:03:56
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Molly Walker
На фоні кадр з гри "This is the police"
Відповісти
2022-11-26 00:04:23
Подобається
Інші вірші поета
Lover-loser Привид Past summer night Кінець сезону
Інші поети
Anna Shevchenko
@iamshevchenko
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7835
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333